Модераторка семінару, директорка Інституту франкознавства Наталя Тихолоз представила доповідачку – кандидатку філологічних наук, наукову співробітницю Інституту Івана Франка НАН України Катерину Дронь – і надала їй слово.
Катерина
Дронь поділилася власними знахідками та відкриттями, які допомагають пролити
світло на історію написання, публікації та прижиттєвої рецепції збірки «Полуйка
і інші бориславські оповідання»; розкривають джерела, які надихнули автора до її
створення і які сьогодні дають змогу під новим кутом зору подивитися на,
здавалось би, давно знайому всім і звичну для Франка тему нафтових промислів у
Бориславі.
Свій
виступ доповідачка почала з короткої передісторії, зазначивши, що це друга
прижиттєва збірка Івана Франка, в якій він відкриває читачеві світ Борислава.
Вийшла вона 1899 року у Львові і містила три твори: оповідання «Полуйка», другу
редакцію оповідання «Ріпник» та образок «Вівчар». Доповідачка поділилася
списком тогочасних видань, у яких з’являлися інформаційні повідомлення про
вихід збірки, її короткі огляди та рецензії, зокрема вона припустила, що
автором деяких із них міг бути й сам Франко. Також дослідниця наголосила, що
тогочасні критики переважно розглядали цю Франкову збірку не окремо, а в
контексті всієї його творчості про Борислав.
Далі Катерина Дронь розкрила основні мотиви, які могли спонукати Івана Франка після 22 років перерви знову повернутися до опрацювання бориславської теми. Серед них вона виділила:
- прагнення автора до переосмислення старих тем та сюжетів;
- наявність багатьох невиписаних сюжетів і нереалізованих ще молодечих задумів;
- настання слушного моменту для систематизації та впорядкування раніше написаного.
Серед
джерел, які надихнули Івана Франка на написання творів збірки, доповідачка виділила
насамперед власний життєвий досвід, зокрема почуті ще в дитинстві у батьковій
кузні історії про бориславський нафтовий промисел та розповіді про численні трагічні
смерті ріпників під час видобування нафти; особисті неодноразові відвідини
цього міста. Також вона навела дуже прозорі й чіткі паралелі між цими творами та
працями Франка «Дещо про Борислав» і «Жіноча неволя в руських піснях народних».
За її словами, проаналізовані у цих студіях сюжети народних пісень перегукуються
із сюжетами творів, а самі пісні майже дослівно вкладено в вуста деяких
персонажів. Крім того, використаний у працях фактаж став підґрунтям для його художнього
опрацювання.
Катерина
Дронь докладно проаналізувала структуру збірки та художньо-стильові особливості
кожного з уміщених у ній творів. Вона наголосила, що твір, який дав назву
збірці, було обрано таким невипадково, адже за своїм змістом він визначає
основні акценти для сприйняття всієї книжки. Саме слово «полуйка» є діалектним
і походить від назви робітничого звичаю: у винагороду за знайдене нафтове
джерело ріпники отримували від власника першу бочку нафти – полуйку, яку ті могли
продати будь-кому. За її словами, у творі цей звичай стає джерелом конфлікту і
подальшої трагедії: «Полуйка уособлює примарне щастя, яке щоразу вислизає з рук
і руйнує мрії та долі тих, хто планував збагатитися». Особливу увагу доповідачка
приділила також порівнянню двох редакцій оповідання «Ріпник» і висвітлила
основні відмінності в них. Вона підсумувала, що перероблений текст «Ріпника»
перетворився на абсолютно новий твір, який за жанром перегукується з повісткою,
гармонійно поєднуючи елементи новели, повісті, детективу та соціально-психологічної
історії і засвідчує також естетичну еволюцію Франка як автора.
Як
наголосила доповідачка, хоч тема Борислава не була для Івана Франка новою, саме
у збірці «Полуйка і інші бориславські оповідання» вона відобразила світоглядні
і стильові зміни творчості письменника, а також характеру його наукових
інтересів на зламі століть.
Виступ
спровокував подальші міркування, коментарі та запитання, які висловили доповідачці
Валерій Корнійчук, Микола Легкий, Ігор Медвідь, Іван Болеста та інші
відвідувачі семінару.
Насамкінець
модераторка засідання Наталя Тихолоз подякувала доповідачці за прецікаву
розповідь, а всім гостям семінару – за постійну участь і жваву дискусію. Вона
наголосила, що це було підсумкове засідання 2025 року, і вручила присутнім
сертифікати, які засвідчують їхню участь як слухачів або доповідачів. Наступне
засідання Франківського міждисциплінарного наукового семінару «Перехресні
стежки» анонсовано на січень 2026 року.
Світлини Пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка.