Партнерами-співорганізаторами конференції стали Інститут Івана Франка НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Український жіночий фонд, Центр гендерної культури, Центр «Жіночі перспективи», мережа «Жіноче намисто Закарпаття», ГО «Д.О.М.48.24» та феміністичне видавництво Creative Women Publishing.
На відкритті заходу виступили представники наукової спільноти, зокрема проректор з наукової роботи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Сергій ШАРИН, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України Микола ЖУЛИНСЬКИЙ та директор Інституту Івана Франка, академік НАН України Євген НАХЛІК, також вітальні слова виголосили Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина ЛЕВЧЕНКО, народна депутатка України, заступниця голови Комітету ВРУ з гуманітарної і інформаційної політики Ірина КОНСТАНКЕВИЧ та директорка Українського жіночого фонду Олеся БОНДАР.
«Дуже добре, що сьогодні знайшлося багато ентузіасток, які намагаються надолужити те, що було втрачене, і ми бачимо зростання жіночого руху на всіх рівнях: літературному, науковому, громадському. Тож хотів би подякувати жіночим організаціям, які долучилися до проведення цієї конференції і які роблять великий внесок у розвиток нашої культури», – наголосив Євген НАХЛІК. Він подякував Прикарпатському національному університету імені Василя Стефаника, зокрема філологічному факультету в особі декана Романа ГОЛОДА, за багатолітню співпрацю й передав для наукової бібліотеки університету другий том видання «Франківська енциклопедія».
У святочній промові «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним»: феномен непроминальности Наталії Кобринської докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Алла ШВЕЦЬ поділилася цитатою з віднайденого напередодні її дня народження твору з воєнного циклу, який досі вважався втраченим: «Все-таки віра на скорий мир і кінець війни повинна нас всіх не опускати, піддержувати нашого духа і витривалість, бо лиш в той спосіб перенесемо усі прикрости і терпіння, під котрих тягаром не сміє ніхто угнутись, кому лиш судилось сі страшні часи переживати. Маймо надію, що, як не тепер, то колись розпічнуться нові яснійші дни життя».
Після вітальної частини та загальної панельної дискусії про досвіди меморіалізації Наталії Кобринської за участи представниць жіночих організацій, журналісток і видавчинь відбулося дві панельні дискусії про Кобринську як натхненницю сучасного жіночого руху, а також дві наукові панелі: «”Була в контакті з усіма майже визначнішими українцями”: Наталія Кобринська, її час, покоління та сучасна рецепція» та «”Писала так, як робила — щиро і правдиво”: художня творчість Наталії Кобринської в контексті української літератури». З науковими доповідями в обох платформах взяли участь науковці Інституту Івана Франка: Євген НАХЛІК («Марія Слободівна-Крушельницька — письменниця і діячка жіночого руху»), Алла ШВЕЦЬ («"Вам не удасться відчепитися від усіх галичанок": як жили і співдіяли Наталія Кобринська та Іван Франко»), Катерина ШМЕГА («Зміна поколінь українського фемінізму крізь призму прози і публіцистики Наталі Кобринської та Ірини Вільде»), Олександра САЛІЙ («Наталія Кобринська у житті та спогадах Михайлини Рошкевич»), Марія ЛАПІЙ («"Вірю — наших спільних трудів не пропаде слід": роль Уляни Кравченко в історії становлення жіночого руху в Галичині.) та Олена ЛУЦИШИН («Наталя Кобринська у дисертаційних дослідженнях»).
В межах конференції було анонсовано важливу ініціативу, яку започаткувало феміністичне видавництво «Creative Women Publishing», – відбудувати знищений радянською владою будинок Наталії Кобринської у Болехові і створити там письменницьку резиденцію.
Другий день конференції відбувся 8 червня, в день народження Наталії Кобринської, у народному домі Болехова – міста, де жила і творила письменниця, а в її домі гостювали найвизначніші діячі української культури.
Урочистості почалися із хвилини мовчання і пам’яті про всіх, хто поклав життя за свободу України. Модераторка заходу, співзасновниця видавництва «Creative Women Publishing» Слава СВІТОВА запросила до привітального слова міського голову Болехова Івана ЯЦИНИНА, а також Почесну голову ВГО «Союз Українок» Ореславу ХОМИК.
Промову «Національний подвиг Наталії Кобринської» виголосила Алла ШВЕЦЬ. Вона вкотре наголосила, що «Здобуття незалежного статусу жінки в суспільному й родинному житті в розумінні Кобринської суголосні з поняттями національного, автохтонного, духовно закоріненого у власній традиції. Звідси тісний зв’язок фемінізму й націоналізму, ототожнення жіночої емансипації та національно-визвольних змагань, що було особливо актуальним в умовах імперськи розділеної України».
Голова ВГО «Союз Українок» Болехова Надія ГРИНІШАК розповіла про діяльність Лариси Дармохвал-Гавц у вшануванні пам’яті Наталії Кобринської, а представниці феміністичного видавництва «Creative Women Publishing» Татяна ЖИДАК і Слава СВІТОВА поділилися історією створення репринтного видання першого жіночого альманаху «Перший вінок» і його книги-посестри, в якій уміщені есеї про авторок цього альманаху, а також деталями ідеї з відбудови зруйнованого будинку Кобринської та створення там письменницької резиденції.
Мистецьку частину урочистостей склало виконання пісень, які б могла слухати Наталя Кобринська, під акомпанемент старосвітської бандури від талановитої музикантки, лідерки етноф’южн-гурту «Troye Zillia», керівниці організації «Unbeaten Path» Анастасії Войтюк, а також театралізовані читання фрагментів текстів «Першого вінка» у виконанні акторки й режисерки Оксани Стринадюк.
Про шляхи Наталії Кобринської в Болехові розповіла директорка Музею історії міста Болехова імені Романа Скворія Оксана ПІВЕНЬ, після чого всі гості й учасники заходу мали нагоду пройтися цими шляхами, якими провела наукова співробітниця музею Галина ЯКИМІВ. Вона ознайомила з музейною експозицією, присвяченою життю Кобринської в Болехові, провела до місця, де був розташований її дім, а також до могили цієї великої жінки, де кожен зміг помолитися за її душу.
Конференція стала не лише подію високого культурного та інтелектуального рівня, а й простором осмислення ролі жінок в історії та сучасності.
Програму конференції див.: