Установами-організаторами
конференції виступили:
- Катедра філологічних досліджень «Схід – Захід», Лабораторія компаративістики культури, філологічний факультет Університету в Білостоку;
- Катедра полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
- Інститут Івана Франка НАН України;
- Факультет філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки;
- Підляська
бібліотека ім. Лукаша Ґурницького в
Білостоку;
- Товариство «HUMAN Школа»;
- Студентський науковий гурток «Клуб Гуманітаріїв».
- Факультет гуманітарних наук Державного університету ім. Акакія Церетелі в Кутаїсі (Грузія);
- Супрасльська Академія;
- Адміністрація Маршалка Підляського воєводства.
Конференція проходила у змішаному форматі – наживо та онлайн. Відкриття заходу відбувалося лише наживо. З вітальними словами звернулися до учасників ініціатори та головні організатори конференції – декан філологічного факультету Університету в Білостоку, іноземний член НАН України, проф. Ярослав Лавський, проректор з питань освіти Університету в Білостоку, проф. Кшиштоф Короткіх. Було зачитано вітальні листи від директорки Підляської бібліотеки ім. Лукаша Ґурницького Івони Ґавел, завідувача катедри полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академіка НАН України, проф. Ростислава Радишевського, директора Інституту Івана Франка НАН України, академіка НАН України, проф. Євгена Нахліка, завідувачки катедри полоністики і перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки, проф. Світлани Сухарєвої.
Євген Нахлік у вітальному листі наголосив, що поема Антонія Мальчевського «Марія. Повість українська» становить найвидатніший твір «української школи» в
польському романтизмі. У поемі витворено романтичний міт України XVII ст. з її природою, культурою та
історією, українською – козацькою та селянською – людністю, польською шляхтою,
стосунками з кримськими татарами. Також відзначив, що філологічний факультет Університету
в Білостоку став одним з найуспішніших центрів дослідження творчої особистости
Антонія Мальчевського та його «Марії».
Учасники з України виступали з доповідями переважно на тематичній панелі «Мальчевський міжнародний», що проходила 2 червня у форматі онлайн (модератори – проф. катедри полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марія Брацка, завідувач відділу філологічних та бібліографічних досліджень Підляської бібліотеки ім. Лукаша Ґурницького, д-р Лукаш Забельський; Ростислав Радишевський, Євген Нахлік). Зокрема, Світлана Сухарєва виголосила доповідь «Перекладацькі трансформації в українській версії поетичної повісти Антонія Мальчевського “Марія” (видавництво “Каменяр”, 2016)», Ростислав Радишевський – доповідь «Степ і Україна у творчості Юліяна Струтинського», Марія Брацка – доповідь «Степ Міхала Ґрабовського (на тлі з Мальчевським)», Оксана Вишневська (доцент катедри полоністики і перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки) – доповідь «Степ як архетип простору у творчості українських і польських романтиків (у поезії Тараса Шевченка й Антонія Мальчевського)».
Євген Нахлік у доповіді «Концепт “losu” і дихотомія щастя – нещастя в поемі “Марія” Антонія Мальчевського» наголосив, що перший план твору (географічно-культурно-етнічний) є тлом для другого, основного, плану – антропологічного, екзистенційно-метафізичного. Поема витримала понад сто двадцять перевидань, була визнана шедевром польської літератури і стала предметом численних досліджень завдяки тому, що Мальчевський порушив вічні проблеми людського буття: метафізичної залежности людської долі, чинників, що її визначають, її незбагненних таємниць. Поет зображує долі персонажів та висловлює свої ліричні роздуми з надзвичайною експресією та художньою силою. У цьому секрет магічного впливу цієї поетичної повісти, що вражає до глибини душі.
За матеріалами конференції передбачається видати колективну монографію.
Також
див.:
https://filologia.uwb.edu.pl/wydarzenia/antoni-malczewski-i-jego-maria-poeta-poemat-recepcja-65.html
Див. програму конференції: