Вже традиційно
організаторами конференції стали Інститут франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка,
Кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка філологічного
факультету ЛНУ ім. Івана Франка, Інститут Івана Франка НАН України та
Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка.
Перед початком урочистої частини присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих українських Героїв.
З вітальними словами до учасників наукового заходу звернулися декан філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Роман КРОХМАЛЬНИЙ, проректор з наукової роботи, академік НАН України Роман ГЛАДИШЕВСЬКИЙ та директор
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,
академік НАН України Микола ЖУЛИНСЬКИЙ.
Після урочистої частини відбулося нагородження подяками за підписом ректора Львівського університету академіка НАН України Володимира МЕЛЬНИКА за багатолітнє партнерство та працю у галузі франкознавства вчених, які роблять вагомий внесок у дослідження постаті та спадщини Івана Франка. Зокрема, таку подяку отримав завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка Микола ЛЕГКИЙ – колишній довголітній науковий працівник Інституту франкознавства. Також подяками нагородили установи, які співпрацюють з Інститутом франкознавства. Від імені Інституту Івана Франка подяку отримав директор, академік НАН Україн Євген НАХЛІК.
На пленарному засіданні, яке модерувала директорка Інститут франкознавства Наталя ТИХОЛОЗ, з доповідями про історію та сучасні напрями роботи франкознавчих інституцій Львова виступили їхні очільники.
Академік НАН України Євген НАХЛІК окреслив напрями франкознавчих студій в Інституті Івана Франка НАН України на сучасному етапі. Зокрема, наголосив, що пріоритетними напрямами роботи продовж останніх років залишається робота над фундаментальним проєктом «Франківська енциклопедія», а також додатковими томами до Зібрання творів Івана Франка у 50 т. і бібліографічними покажчиками франкознавчих праць. Є. НАХЛІК зазначив, що для Інституту Івана Франка дуже цінна співпраця з колегами-франкознавцями з Львівського університету та інших наукових й освітніх закладів, яка триває вже багато років.
Директор «Дому Франка» Богдан ТИХОЛОЗ розповів про особливості музейного
франкознавства. Професорка Дрогобицького державного педагогічного університету
ім. Івана Франка Галина САБАТ ознайомила присутніх зі здобутками та визначними
постатями Дрогобицької франкознавчої школи. Наталя ТИХОЛОЗ розповіла про віхи
історії та виклики сучасности очолюваного нею Інституту франкознавства. Також
доповідь про засновника університетського франкознавства Омеляна Огоновського
виголосив завідувач кафедри історії української літератури ім. акад. Михайла
Возняка Володимир МИКИТЮК, а завідувач Кабінету франкознавства (1964–1965)
Михайло КОСІВ розповів про свої франкознавчі стежки.
У межах конференції відбулося дві презентації: видання «Літературознавчий дискурс і спадок Михайла Возняка» (Львів, 2023) представили його упорядники Володимир МИКИТЮК та Назар ФЕДОРАК, а книжку «Країна солі і нафти: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 рр. Студії. Документи. Матеріали» (Дрогобич – Нагуєвичі, 2024) – один зі співупорядників, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан ЛАЗОРАК.
Надалі робота конференції тривала у сімох наукових секціях, в яких узяли участь науковці Інституту Івана Франка.
У секції «Біографістика, фамілістика, контактологія» із темою «"Остану й надальше Галичанкою": як Іван Франко відкрив літературний талант Олени Кисілевської» виступила заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Алла ШВЕЦЬ, яка також була модераторкою секції, а старша наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики Інституту Марія ЛАПІЙ висвітлила тему «Грицько Кернеренко з Гуляйполя: листування і літературна співпраця з Іваном Франком».
Секцію «Стереометрія літературного тексту» модерував завідувач відділу франкознавства Інститут Івана Франка Микола ЛЕГКИЙ. Свої доповіді виголосили наукова співробітниця відділу франкознавства Катерина ДРОНЬ («В плен-ері. Вірші і проза Івана Франка»: жанрово-стильова різнобарвність циклу), Микола ЛЕГКИЙ (Знову про «Хлопську комісію» та «Злодія»: нові матеріали до контексту дослідження), молодша наукова співробітниця відділу франкознавства Ірина ГОРОШКО (Любовні конфлікти у прозі Івана Франка), наукова співробітниця відділу франкознавства Христина ВОРОК (Імпульси до біблійної актуалізації (на матеріалі малої прози Івана Франка кінця ХІХ – початку ХХ ст.)), в.о вченого секретаря Катерина ШМЕГА (Повія, перелюбниця і дітовбивця: образотворення «проскрибованих» жінок у малій драматургії Івана Франка) та старша наукова співробітниця відділу франкознавства Олександра САЛІЙ (Драма Івана Франка «Учитель»: історичний контекст і прототипи).
У секції «Проблеми джерелознавства, бібліографії і текстології» із темою «Бібліографічна франкіана: Франкознавство – 2011» виступила старша наукова співробітниця відділу франкознавства Олена ЛУЦИШИН, а науковий співробітник відділу франкознавства Андрій ФРАНКО озвучив доповідь «Іван Франко в Науковому товаристві імені Шевченка: науково-організаційні та видавничі аспекти діяльности».
18 жовтня, другого дня конференції, відбулося зсідання онлайн-секції «Франкознавство цифрової ери: онлайн-комунікація», на якому виступила наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики Марія КОТИК-ЧУБІНСЬКА (Творчість Северина Шеховича (1829–1872) у період «темної доби нашої галицькоруської літератури». Погляди і оцінки Івана Франка). Також усі охочі змогли відвідати пішохідну екскурсію Франковим Львовом та екскурсію у «Дім Франка».
Світлини: Юлія Гриценко
(Пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка), Сергій Матійко (Дрогобицьке
інтернет-телебачення).
Також читайте на сайті
Львівського університету:
Програма конференції: http://institutes.lnu.edu.ua/franko/wp-content/uploads/sites/7/2024/10/Prohrama_konferentsiia_2024.pdf