Співорганізаторами наукового заходу виступили Інститут літератури
ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України,
Івано-Франківське обласне відділення НТШ, Івано-Франківська обласна організація
НСПУ, Івано-Франківська обласна організація НСКУ, Снятинська міська рада,
Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини.
Дводенна конференція стартувала у Центрі інноваційних освітніх технологій ПНУ ім. Василя Стефаника. З вітальним словом на відкритті заходу виступили ректор університету Ігор ЦЕПЕНДА, перший заступник
голови Івано-Франківської обласної ради Василь ГЛАДІЙ, перша проректорка ПНУ Валентина ЯКУБІВ, проректор з науково-педагогічної роботи Сергій ШАРИН, декан факультету філології Роман ГОЛОД, завідувач кафедри української літератури Степан ХОРОБ, начальниця управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Тетяна БОЙКО, голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ Євген БАРАН ті інші.
Привітавши всіх присутніх, Роман ГОЛОД зазначив: «Марко Черемшина був переконаним пацифістом. До подій Першої світової війни ставився за принципом: яка різниця, котра з імперій переможе, адже українці в будь-якому разі будуть лише розмінною монетою. Та я переконаний, що у нинішній нашій онтологічно-екзистенційній війні він би не дотримувався такого принципу, а виборював право українців на незалежність».
Також до учасників конференції звернулися директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України Микола ЖУЛИНСЬКИЙ та директор Інституту Івана Франка НАН України, академік НАН України Євген НАХЛІК.
Євген НАХЛІК у вітальному слові наголосив, що на філологах лежить обов’язок постійно осмислювати й актуалізувати творчість наших письменників-класиків – не лише віддавати шанобливу данину літературним пам’яткам, а й робити їх живим чинником сьогодення, розкривати змістові смисли і художню красу непроминальних творів. У цьому руслі важливе значення має нинішня конференція, присвячена 150-річчю від дня народження Марка Черемшини, чий оригінальний гуцульський текст становить колоритне й потужне надбання української новелістики, яке дотепер зберігає сугестивну енергетику і мистецький чар.
Є. НАХЛІК висловив вдячність організаторам заходу, насамперед колегам і друзям із Факультету філології ПНУ ім. Василя Стефаника, які доклали чимало зусиль, аби гідно відзначити знаменний ювілей свого краянина, щоби Всеукраїнська черемшинознавча конференція вийшла репрезентативною і резонансною. У 80 доповідях, зазначених у програмі, охоплено все розмаїття багатогранної творчости Марка Черемшини: новелістика, вірші, поезії в прозі, переклади, мемуаристика, пропам’ятне шевченкознавство, епістолярій. Широка географія доповідачів із різних міст та установ України, а також із польського Любліна засвідчує, що самобутня творчість Марка Черемшини, яка в неповторних художніх образах, досконалій новаторській формі закарбувала психологію, побут і перипетії долі гуцульських селян кінця ХІХ – початку ХХ ст., і далі викликає невгасний інтерес в університетському та академічному середовищах. Тематика доповідей показує, що творча спадщина Марка Черемшини є відкритою для дослідницьких інтерпретацій і перспективною для застосування новітнього теоретичного інструментарію. Вона добре надається до того, щоб бути продуктивним полем для апробації багатьох сучасних підходів.
Після завершення вітальної частини та хвилини мовчання за полеглими
в російсько-українській війні українськими воїнами розпочалася пленарна частина
конференції. Із доповіддю «Творчість Марка Черемшини й епоха Fin de siècle» (літературний контекст) виступив завідувач
відділу франкознавства Інституту Івана Франка, доктор філологічних наук Микола
ЛЕГКИЙ.
На пленарному засіданні були
розглянуті питання про вплив Марка Черемшини на розвиток української літератури
та культури, його взаємодію з іншими відомими письменниками того часу, а також
було проаналізовано значення його творчості для сучасної української культури.
Також під час пленарного засідання відбулася презентація першого номеру
наукового журналу «Галичина», видання Дрогобицького державного університету
імені Івана Франка.
Далі науковці працювали по секціях: «Становлення Марка Черемшини як
творчої особистості», «Особливості моделювання художнього світу Марка Черемшини»,
«Із секретів поетичної творчості», «Наукові, культурно-історичні та методичні
рецепції Марка Черемшини», «Компаративістичний вимір творчості Марка Черемшини»,
«Мовно-стилістичні особливості художнього простору». Свої доповіді
виголосили науковиці Інституту Івана Франка: заступниця директора з наукової
роботи, д. філол. н. Алла ШВЕЦЬ («Люблю голос життя на землі»: вітаїстичні
мотиви прозопоезії Марка Черемшини) та наукова співробітниця відділу
франкознавства, к. філол. н. Олександра САЛІЙ («Творчість Марка Черемшини в
літературно-критичній рецепції Миколи Зерова»).
Під час роботи секцій конференції учасники мали
можливість поділитися своїми науковими дослідженнями, обговорити новітні
підходи до аналізу творчості Черемшини та обмінятися думками щодо його
спадщини. Зокрема, було представлено кілька доповідей, присвячених дослідженню
рукописної спадщини письменника, його листування та впливу його творчості на
сучасних авторів.
Конференція стала важливим майданчиком для обміну
ідеями та досвідом між науковцями з різних регіонів України, а також сприяла
популяризації творчості Марка Черемшини серед молодих дослідників і студентів.
Світлини Алли Швець, ПНУ ім. Василя Стефаника, скриншоти Катерини Шмеги.
Підготовлено за інформацією пресцентру ПНУ ім. Василя Стефаника та Євгена Нахліка.
Також читайте на сайті Прикарпатського університету: https://pnu.edu.ua/blog/2024/06/13/59137/.
Розміщено: 13.06.2024.
Програма конференції: