Модераторка семінару,
директорка Інституту франкознавства Львівського університету Наталя ТИХОЛОЗ представила
доповідачку та її тему виступу й зазначила, що «Немає нічого цікавішого, ніж
почути таку історію із серця того місця, де Соломія Крушельницька жила і
творила».
Ірина КРИВОРУЧКА погодилася із цією тезою і підтвердила, що будинок, у якому зараз розташований музей Соломії Крушельницької, був її домом, до того ж відомо, що там свого часу гостював Іван Франко.
Свій виступ доповідачка
почала із того, що акцентувала на труднощах дослідження біографії Соломії
Крушельницької, оскільки співачка ретельно дбала про свою приватність – не вела
щоденників, не залишила спогадів і не давала інтерв’ю, які б стосувалися
особистого життя. Звідси – певна невловимість її біографії.
Сюжет 1. Знайомство з
постаттю Франка
Соломія Крушельницька
запізналася з Іваном Франком завдяки батькові Амвросієві Крушельницькому –
греко-католицькому священнику, який мав демократичні погляди на виховання, заохочував
дітей до науки та читання книжок. Зокрема, саме з домашньої бібліотеки батька
Соломія дізналася про твори Тараса Шевченка та Івана Франка. А перша заочна зустріч
із Франком відбулася у 1885 році в Тернополі на концерті до пам’яті Тараса
Шевченка, на який Франко прийшов як гість, а Крушельницька виступала на сцені у
складі ансамблю Євгенії Любович разом зі своїми сестрами.
Доповідачка зазначила, що
Франко був знайомий не лише з діяльністю Соломії, а й її старшого брата Антіна,
постать якого є малодослідженою сьогодні. Антін Крушельницький помер у молодому
віці від душевної хвороби, але встиг за своє життя доволі багато, зокрема стати
співзасновником «Бібліотеки музикальної» – першого українського музичного видавництва,
спрямованого на розповсюдження у Галичині творів українських композиторів. Франко
у своїй рецензії «Симпатичне видавництво музикальне» (Зоря, 1886. №1) писав, що воно «причиниться
знаменито до будження руського духа та гарячої любові до тої Руси-України –
великої і нероздільної».
Сюжет 2. Постать Івана
Франка крізь призму листування Крушельницької з Михайлом Павликом та Марією
Грушевською.
Доповідачка наголосила,
що листування Соломії Крушельницької із близьким товаришем Івана Франка Михайлом Павликом та дружиною
його колеги й сусіда Михайла Грушевського Марією Вояковською може допомогти
реконструювати їхні взаємини. Скажімо, з одного з листів до подруги часів
навчання в гімназії, вже заміжньої Марії Грушевської, дізнаємося, що Соломія Крушельницька
разом із родиною готувала Франкові подарунок до ювілею творчої діяльності,
однак невідомо, що саме це було.
Листування з Михайлом
Павликом розпочалося із поїздки Крушельницької в Мілан, де вона продовжила
навчання після закінчення Львівської консерваторії 1893 року. Співачка перша
написала Павликові лист із проханням стати її наставником щодо
громадсько-політичних питань, на що той радо погодився. В одному з таких листів
співачка писала: «У Вас знаходжу мого,
як з неба зійшовшого, професора і буду допрошуватися у Вас пояснення всього
того, що не знаю». Павлик взяв на себе таку роль і писав до Крушельницької дуже
довгі й повчальні листи. Крім того, саме за посередництва Павлика співачка
отримувала найновіші твори Франка, зокрема його переклад «Фауста» Ґете, а також
номери журналу «Житє і слово», про який похвально відгукнулася: «Дуже добре,
на європейський зразок видання».
У березні 1894 року, як
розповіла доповідачка, Крушельницька
приїхала з Європи на 5-місячні гастролі до Львова. Місцева критика досить
несхвально відгукнулася про «новий» голос Крушельницької, який їй поставили у
Мілані, з’явилося багато критичних рецензій музикознавців. Такі випади болісно
переживав Павлик і просив співачку заручитися підтримкою Франка, відвідавши
його вдома та запросивши особисто на оперу «Аїда». Зараз достеменно невідомо,
чи справді Франко був хоч на одному оперному виступі Крушельницької.
Також невідомо, чи
дослухалась Крушельницька цієї поради, однак з листа Павлика, датованого
вереснем 1894 року, дізнаємося, що Франко гостював у Крушельницької. А вже 30
вересня співачка виконувала музичну партію у постановці драми Франка «Учитель»
театру «Руська бесіда».
Свою підтримку діяльності
Івана Франка та Михайла Павлика Крушельницька виявляла не лише, читаючи їхні
твори, а й фінансуючи, зокрема, очолювану ними «Русько-українську радикальну
партію» та видання «Громадський голос». Втім у якийсь момент їхні ідеали й погляди розійшлися, тож співачка
написала Павликові про відмову від подальшого фінансування: «Я цілком до
політики не здібна, бо мене разить дуже страшно все те, що погане. Ліпше мені
жити з ідеалом наших пісень поетичних, що розкіш на душу розливають».
Остання згадана доповідачкою зустріч Крушельницької та Франка відбулася у Римі, куди письменник разом із Михайлом Грушевським приїхав 1904 року. Про цю подію також згадує син Франка Тарас у своїх споминах.
Сюжет 3. Родинний
Насамкінець Ірина
КРИВОРУЧКА розповіла про зв’язок Івана Франка з родиною Соломії Крушельницької,
а саме її старшої сестри Осипи та її
чоловіка Карла Бандрівського. Останній був не лише добрим товаришем
Франка та його опікуном наприкінці життя, а й щиро захоплювався письменником, боготворив
настільки, що соромився попросити про спільне фото, якого за життя так і не
зробив. А наймолодшій доньці Бандрівських і небозі Соломії Крушельницької
Одарці ми завдячуємо збереженням споминів її батька про Франка та її власних, а
також створенням музею Соломії Крушельницької у Львові.
Цікаву розповідь про двох визначних галичан супроводжувала презентація з рідкісними архівними світлинами Соломії Крушельницької та її оточення.
Після завершення доповіді відбулося її активне обговорення. Свої посутні коментарі й доповнення, а також цікаві запитання озвучили Богдан ТИХОЛОЗ, Михайло ГНАТЮК, Михайло КОБРИН, Галина ТИХОБАЄВА та інші слухачі.
Франківський міждисциплінарний науковий семінар «Перехресні стежки» відбувається у тісній співпраці Інституту франкознавства Львівського університету, Інституту Івана Франка НАН України та Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.
Світлини: Катерина Шмега та Олег Вівчарик (пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка).
Також читайте на сайті ЛНУ ім. Івана Франка: http://surl.li/tivua