Відбулася Урочиста академія до 100-річчя від дня народження професорки Нонни Копистянської

1. Нонна Хомівна була цікава викладачка, відкрита на спілкування зі студентами, інтелігентна, дуже привітна, приємна, тактовна в розмовах, зазвичай усміхнена. Давала студентам не лише знання, а й заохочувала до науки. Завдяки цьому до Нонни Хомівни тягнулися студентки і студенти, які хотіли йти в літературознавчу науку.
2.  Освоювала доступні в умовах тоталітарного режиму теоретичні здобутки слов’янського літературознавства і застосовувала та розвивала їх у своїх працях.
3. Зробила оригінальний, значний і непроминальний внесок у літературознавчу богемістику, в розвиток таких актуальних і вічних ділянок теорії літератури, як жанрологія і хронотоп, опрацювала власну концепцію жанру і протікання художнього часу в літературному творі. 
4. Робила з літературознавства науку. Не лише доступно висвітлювала студентам історію світової літератури, життя і творчість класиків, зміст творів, а своїми працями з проблем літературної жанрології та літературного хронотопу, своїм внеском у теорію літератури доводила, що літературознавство – це наука, тому осмислення історико-літературного процесу та художнього тексту має спиратися на теоретичні підвалини. Сьогодні такий штрих до портрета університетського викладача може здатися дивним, але в умовах тоталітарного комуністичного режиму, коли українське літературознавство мало переважно описовий та пропагандистський характер, неідеологічна теоретизація викладання й дослідження літератури була явищем поодиноким.
5. Створила власні літературознавчі школи літературного часопростору та жанрології. Євген Нахлік відзначив найпоказовішу, на його думку, монографію такої школи – її вихованки Наталії Тодчук «Роман Івана Франка “Для домашнього огнища”: час і простір» (книжку видало наше Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України за відповідальної редакції Н. Х. Копистянської 2002 року). Значну теоретико-літературна й інтерпретаційну цінність цієї монографії Євген Нахлік зміг оцінити щойно недавно, коли в компаративістській статті порівнював Франків роман із романом Ґабріелі Запольської «O czym się nie mówi».
6. Професор Нонна Копистянська відома та здобула наукове визнання не лише в Україні, а й за її межами – насамперед, як богемістка, серед чеських, словацьких і російських літературознавців, а також у славістичних осередках Західної Європи (зокрема, у Відні та Швейцарії). Підтримувала наукові зв’язки з літературознавцями з-поза меж України.
7. І, звичайно, годиться подякувати вихованкам Нонни Хомівни – Світлані Маценці, Оксані Левицькій, Ярині Тарасюк, Софії Варецькій, які не з посадових обов’язків, а за велінням душі, зі щирої вдячності незабутній Наставниці, зі світлої пам’яті про Неї зініціювали та зорганізували і попереднє відзначення її 90-річчя, і теперішнє – 100-річчя. Євген Нахлік подякував також завідувачці кафедри світової літератури Лідії Мацевко-Бекерській, очільникам факультету іноземних мов і філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, які підтримали їхні зусилля щодо проведення цієї Урочистої академії. Не раз буває, на жаль, так, що ювілеї наших колег-літературознавців зі всієї України минають без належного вшанування, бо бракує безкорисливих ентузіастів. А для організації 100-річчя Нонни Хомівни такі ентузіастки знайшлися.

Дуже важливо, що ініціатива відзначення ювілею йшла «знизу», а не «згори». Це свідчить, що неформальна літературознавча школа Нонни Копистянської – школа не лише хронотопу та жанрології, а й загалом літературознавчого пошуку, взірцевого академічного і суто людського спілкування – триває і розвивається, – наголосив Євген Нахлік.

Зворушливим завершенням вітальної частини став виступ Данила Бенатова – доцента кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського», сина першої аспірантки Нонни Хомівни. Д. Бенатов зазначив, що «наукові твори учнів Нонни Хомівни будуть їй найкращим пам’ятником».

Після завершення урочистої частини відбулася наукова робітня «Orbis scientiarum», яку модерувала доцентка кафедри світової літератури Ярина Тарасюк. Робітня містила два блоки, відповідно до ключових наукових проблем, яким присвячено праці Нонни Копистянської, а це жанрова система літературознавства та художній хронотоп.