Презентували книгу у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка за участі її авторів – професорів кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Тетяни Вірченко та Романа Козлова, який зараз захищає нашу країну у лавах Збройних Сил, тож долучився через онлайн-зв'язок із передової.
Модерував презентацію в.о. декана філологічного
факультету Львівського університету Роман Крохмальний. Він подякував
авторам видання за те, що вони «Створили справді гарний інтелектуальний
продукт, який дає можливість продукувати майбутнє. Це не просто плач за минулим, за нашими предками, це бажання творити майбутнє України, яка ось-ось відчинить двері перед сонцем Правди». Також модератор наголосив, що автори книги «Спробували не просто зібрати фактаж під різними кутами в тактильно цікавому вигляді, але разом з тим подали його в дружній до читача формі».
До гостей презентації та авторів із вітальним
словом звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і
розвитку, професор Володимир Качмар. «Наша сьогоднішня зустріч –
це не просто презентація книги, не лише спільний проєкт, адже тут зібралися
науковці, викладачі і студенти з різних структур, які люблять українську мову і
шанують українське слово, дбають про нього», зазначив проректор і подякував
авторам видання за таку нагоду, а Захисникам та Захисницям України – за можливість
з оптимізмом дивитися в майбутнє.
Надалі модератор запросив до виступу та розмови
про книжку її співавторку Тетяну Вірченко. За її словами, Борис
Грінченко був не лише «чоловіком, який серед темної ночі й непереборної стихії
робив себе Українцем», він «робив українцями усіх довкола». Тож саме таким
автори намагалися показати Бориса Грінченка сучасникам – різнобічним у талантах
і цілісним в ідейному спрямуванні. Професорка поділилася
залаштунками написання книги, зокрема зазначила, що писати її почали разом з
Романом Козловим у листопаді 2021 року, плануючи видати до 160-річчя письменника
у 2023 р. Через російське вторгнення і початок повномасштабної війни робота
ускладнилася, але не припинилася навіть після того, як співавтор Т. Вірченко вступив
у лави Збройних Сил України й вирушив на передову. Дослідниця Грінченкової
творчості зазначила: «Наукова
спільнота має визнати, що ми завинили перед Борисом Грінченком. З 1990-х років
ми помітили тенденцію, що осмислюються лише окремі аспекти діяльності Бориса
Грінченка, і власне це наштовхнуло на думку подивитися на цю постать і
реконструювати його життя. Для нас вкрай важливо було окреслити ті вектори,
згідно з якими відбувалося становлення Бориса Грінченка, – ми називаємо це
гранями його ідентичності, які представлені у своєрідних мікросюжетах».
Звертаючись
до учасників презентації через онлайн-зв’язок, Роман Козлов зізнався, що
було вкрай важко повернутися до роботи над книгою в умовах вторгнення, однак
спільними зусиллями це вдалося зробити, тож тепер своє сумління і перед наукою,
і перед країною він вважає чистим. Дослідник схарактеризував постать Бориса
Грінченка як громадського діяча:
«Громадська робота – це те, що завжди подвигало Бориса Грінченка, при тому, що
багато в чому він був одинак, багато в чому він не сприймав колективної роботи,
все ж таки громадське служіння є однією з найважливіших граней його ідентичності».
Модератор також запросив до розмови присутніх
на презентації науковців, викладачів та студентів. Першим узяв слово директор
Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України Євген
Нахлік. Він наголосив, що Борис Грінченко – це особистість, яка жила в
культурі і культурою. Грінченка, як і свого часу Пантелеймона Куліша, через
непростий характер хотіли відселити подалі на якийсь хутір, оскільки йому було
важко працювати у колективі. Особисто для Євгена Нахліка, за його словами, особа
Бориса Грінченка постає у двох рисах – великого українського патріота і
справжнього робітника, жертовного й одержимого своєю працею. Своїми
міркуваннями про книгу та постать Бориса Грінченка поділилися завідувач кафедри
теорії літератури та порівняльного літературознавства професор Михайло
Гнатюк, а також професор кафедри української літератури ім. академіка Михайла
Возняка Валерій Корнійчук. Останній, зокрема, зачитав зворушливий лист
Бориса Грінченка до його майбутньої дружини Марії Гладиліної, в якому той
зізнавався: «У мене тепер два кохання: Україна і ти». Також професор Корнійчук
подякував колегам за таке видання і наголосив, що Університет Грінченка тепер
має унікальну книгу про свого патрона.
Науковці Інституту Івана Франка НАН України Алла
Швець, заступниця директора з наукової роботи, та завідувач відділу
франкознавства Микола Легкий розповіли про свої враження від презентованого
видання. Алла Швець зазначила, що книжка наповнена емпатичним струменем,
пройнята душею і симпатією до Грінченка, тож залишає бажання далі пізнавати
його постать. Також науковиця подякувала обом авторам видання, а Романові
Козлову зокрема, що своєю діяльністю він сьогодні тримає обидва фронти.
Інформація та світлини: пресцентр ЛНУ ім. Івана
Франка, Катерина Шмега.