Відкриття конференції та секційні засідання відбулися 26 жовтня у Будинку вчених.
Модерувала вітальну частину та пленарні доповіді директорка Інституту франкознавства Львівського університету Наталія ТИХОЛОЗ, яка подякувала Захисникам України за можливість і далі проводити наукові заходи й ушановувати пам’ять Івана Франка. «Франківська конференція має довгу і тяглу історію і ми хочемо, щоб ця тяглість зберігалася», – зазначила модераторка, після чого попросила присутніх вшанувати хвилиною мовчання загиблих українських Захисників.
Вітальну частину розпочав проректор з наукової роботи, академік НАН України, професор Роман ГЛАДИШЕВСЬКИЙ, який наголосив, що тематика ювілейної франкової конференції охоплює різні періоди творчості Івана Франка, його світоглядну еволюцію, науково-філософську, публіцистичну та художню парадигми. «Сьогодні нам відгукується екзистенційно-мілітарна проблематика у творчому осмисленні Івана Франка, його досвід збереження національної ідентичності у світовому контексті, творчість у міжкультурному діалозі», – підсумував проректор.
У своєму вітальному слові директор Інститут Івана Франка НАН України, член кореспондент НАНУ Євген НАХЛІК зазначив, що «феномен Івана Франка невичерпний і надається до того, щоб досліджувати творчість Франка, рецепцію Франка і найрізноманітніші його погляди», що підтверджує програма цієї конференції. Також Є. НАХЛІК висловив слова вдячності Львівському університету та Інституту франкознавства за багаторічну плідну співпрацю і подарував для бібліотеки Інституту франкознавства два номери квартальника «Trimarium. The History and Literature of Central and Eastern European Countries. Academic quarterly» («Тримаріум. Історія та література країн Центрально-Східної Європи. Академічний квартальник»), в одному з яких уміщено його франкознавчу статтю. Як наголосив директор Інституту Івана Франка, основною метою видання є висвітлення історії та літератури (особливо у ХХ і ХХІ століттях) окремих країн Центрально-Східної Європи, зокрема Чехії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, України та Угорщини. Деканові філологічного факультету ЛНУ Романові Крохмальному Євген НАХЛІК передав свою монографію "Перипетії з приват-доцентурою Івана Франка у Львівському та Чернівецькому університетах" (Львів, 2018).
Після завершення вітальної частини розпочалося пленарне засідання, на якому виступили члени оргкомітету конференції. Завідувач кафедри української літератури ім. академіка Михайла Возняка, доктор педагогічних наук Володимир МИКИТЮК виголосив доповідь «До генези наукового франкознавства: Огоновський vs Возняк». Директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан ТИХОЛОЗ розмірковував над темою «З чого починається Франко? (Проблема «точок відліку» в координатах формативного досвіду)». Завідувачка відділу наукових досліджень української періодики Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, докторка філологічних наук Марʼяна КОМАРИЦЯ презентувала доповідь «Ювілейна франкіана міжвоєнної Галичини: пресовий дискурс». Заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, докторка філологічних наук Алла ШВЕЦЬ розкрила тему «Історія хоч повторяється, але все з варіантами»: антиімперський дискурс у творчості
Івана Франка» на прикладі Франкової поезії «Царські слова». Завершилося пленарне засідання виступом в.о. декана філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Романа КРОХМАЛЬНОГО, який презентував доповідь «Реалії епохи інструментів AI: генерація тексту й насолода літературного читання».
Після невеликої перерви на каву розпочалися засідання у двох секціях.
Перша секція «ТЕКСТИ. ОБРАЗИ. СЕНСИ: сучасні акценти інтерпретації
Франкової спадщини» була розділена на два очні й одне дистанційне засідання. На першому засіданні під головуванням доцентки кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка Мар'яни ГІРНЯК та доцента кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Університету Назара ФЕДОРАКА виступив завідувач відділу франкознавства Інституту, доктор філологічних наук Микола ЛЕГКИЙ із темою «До історії творчих задумів Івана Франка кінця ХІХ – початку ХХ ст.».
На другому засіданні, керівниками якого були старша наукова співробітниця відділу франкознавства, кандидатка філологічних наук Інституту Івана Франка Олена ЛУЦИШИН та в. о. вченого секретаря Інституту, кандидатка філологічних наук Катерина ШМЕГА (вони також виступили з доповідями «"Історія кожуха" Івана Франка» та «"...Чути себе знов між людьми людиною": штрихи й акценти до Франкової одноактівки "Чи вдуріла"» відповідно) обговорювали художню прозу і драматургію Івана Франка, зокрема доповідь «Сатирично-політична казка "Звірячий бюджет" (спроба стереометричного прочитання)» виголосила наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту, кандидатка філологічних наук Христина ВОРОК, тему «Нарис Івана Франка "Ліси і пасовиська": проблематика й поетика» висвітлила молодша наукова співробітниця відділу франкознавства Ірина ГОРОШКО, а про дві редакції Франкового "Ріпника" говорила наукова співробітниця відділу франкознавства, кандидатка філологічних наук Катерина ДРОНЬ.
Друга секція «КОНТАКТИ. РЕЦЕПЦІЇ. ПАРАЛЕЛІ: "людський світ" та історичні контакти» також відбулася у трьох засіданнях.
Керівниками першого засідання були професор кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Університету Валерій КОРНІЙЧУК та директорка Інститут франкознавства Наталя ТИХОЛОЗ. Свої доповіді виголосили директор Інституту Івана Франка Євген НАХЛІК ("Франкознавча бібліографія Івана Калиновича"), науковий співробітник відділу франкознавчтва, кандидат історичних наук Андрій ФРАНКО ("Візити Петра Франка на Калущину. Лист Ольги Білевич до Оксани Франко про пошуки її зниклого чоловіка") та наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту, кандидатка філологічних наук Олександра САЛІЙ ("Перехресні стежки Івана Франка й Петра Шекерика-Донникова").
У другому засіданні тему "Поет Мелетій Кічура та його дотичність до Івана Франка" виголосила старша наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Івана Франка, кандидатка філологічних наук Оксана НАХЛІК, а кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики Марія ЛАПІЙ, яка головувала на засіданні, виступила з доповіддю «"Титул "друга" приймаю для себе як велику честь од Вас": творчо-видавнича співпраця Михайла Павлика та Агатангела Кримського».
У заочній секції виступила кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця відділу літературного процесу Марія КОТИК-ЧУБІНСЬКА, яка висвітлила тему «Життєві зв'язки, видавнича, громадська співпраця Костя Паньківського та Івана Франка: від "підозрінь у соціалізмі" (1879) до освободження від московської кормиги (1915)».
Другий день конференції розпочався 27 жовтня із відкриття круглого столу «Проблеми і перспективи оцифрування творчої спадщини Івана Франка» у Львівському університеті.
Директор "Дому Франка" Богдан ТИХОЛОЗ озвучив актуальні питання, пов'язані з оцифруванням Франкової спадщини, серед яких виділив: технічні аспекти (обладнання і технічне забезпечення), промоційні й комунікативні аспекти, безпекові, юридичні, фінансова та інші аспекти. З аналітично-історичним коментарем щодо збереження та оцифрування Фонду та Архіву Івана Франка в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка виступила молодша наукова співробітниця відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури Тетяна ГОЛЯК.
Підсумком круглого столу та конференції загалом стало рішення щодо проведення у 2024 році тематичної науково-практичної конференції, сфокусованої на проблемі оцифрування спадщини Франка, а також посилення інституційної співпраці, націленої насамперед на оцифрування прижиттєвих видань творів Івана Франка.
Завершення дводенної конференції стала захоплива екскурсія бібліотекою Львівського університету «Таємниці університетської бібліотеки: мандрівка за лаштунки».
Також про конференцію читайте на сайті ЛНУ ім. Івана Франка: http://surl.li/mohuq
Світлини: Юлія Гриценко, Софія Сиванич, Катерина Шмега, Олена Луцишин.