Захід благословив і вшанував своєю присутністю Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ Ігор Возьняк, який у вітальному слові наголосив на просвітницькій та душпастирській ролі отця Устияновича, його заклику до духовенства виголошувати проповідь українською мовою.
Презентація розпочалася зі спільної молитви, до якої закликав доктор богослов'я отець Юстин Бойко. Він також зазначив, що «отець Микола Устиянович був одним із тих, хто вказували дорогу українському народу до його державності».
Модераторка, докторка філологічних
наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Алла ШВЕЦЬ
ознайомила присутніх з публікаційною історією колективної монографії, яка
починається із проведення у 2021 році конференції до 210-ї річниці від дня
народження о. Устияновича в Музеї Миколи та Корнила Устияновичів (с. Вовків). Саме матеріали цієї конференції, гаслом якої стали слова
Івана Франка, адресовані о. Устияновичу, – «Будитель нашого народного духу»,
ввійшли до видання як його основна частина. Додатково також у монографії
опубліковано матеріали, присвячені постаті сина отця Миколи, художника Корнила
Устияновича, та відомого чеського етнографа й фольклориста, великого друга
України Франтішека Ржегоржа.
«Ми сьогодні зібралися у цьому
святому місці блаженної краси і благодатної сили, аби принести сюди
інтелектуальний плід нашої праці, нашого співтворення, те, що ми впродовж року
ревно плекали і чим хочемо поділитися…Сподіваємося, що ця монографія збурить закономірний
інтерес до постаті отця Устияновича і відкриє маловідомі факти його біографії.
Адже й ми, літературознавці, філологи, тільки починаємо відкривати Устияновича-поета,
розуміти і зглиблювати сенсовність його метафор та афоризмів», – наголосила модераторка
і запросила до слова редакторів та авторів монографії, а також партнерів, за
підтримки та сприяння яких книжка побачила світло денне.
Своїми міркуваннями про постать отця
Устияновича та його культурно-просвітницьку роль поділилися директор Інституту
Івана Франка, член-кореспондент НАН України Євген НАХЛІК, голова ВГО «Союз
Українок» Ористлава СИДОРЧУК, представниця Департаменту освіти і науки ЛОДА
Ореслава ХОМИК, начальниця відділу
освіти, культури, туризму, молоді та спорту сільської ради Солонківської ОТГ Віталія СЕРЕДА, представниця
Музею Миколи та Корнила Устияновичів Наталія СМОЛЯНА, доктор
філологічних наук, літературознавець і перекладач Ігор НАБИТОВИЧ, докторка
філологічних наук, професорка Дрогобицького державного педагогічного
університету Галина САБАТ, доктор філологічних наук, професор Львівського
національного університету імені Івана Франка Святослав ПИЛИПЧУК, доктор філологічних
наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка Микола ЛЕГКИЙ та
інші. Свою поезію, адресовану отцеві Устияновичу, яка увійшла до монографії,
зачитав доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту
українознавства НАН України ім. Крип’якевича, поет та есеїст Петро ШКРАБ’ЮК.
Євген НАХЛІК зауважив, що «Постать
Николая Устияновича – одна з найцікавіших і найсимпатичніших у нашій
літературі. Історія вивчення його творчості почалася ще за радянських часів, тоді
вже були окремі перевидання його поетичних творів, а також статті про нього. Але
справжнє переосмислення його творчості почалося лише з 90-х років. У цій монографії
висвітлено різні аспекти творчості Устияновича: і поезієзнавчі, і
фольклористичні, і розвиток його творчості в культурно-історичному процесі, і
згадки про нього як про громадського діяча. Залишається сподіватися, що буде
видано й більш-менш повне зібрання його творів, бо він заслуговує на це, і наш
край заслуговує на це».
Зі зворушливим спомином про свою
колегу Лілію Гулевич, авторку монографії про Миколу Устияновича (Гулевич Л. Микола
Устиянович. Життя і творчість : монографія. Дрогобич, 2011. 235
с.), виступила професорка Дрогобицького університету Галина САБАТ.
Докторка філологічних наук, професорка Львівського національного університету ім. Івана Франка Ганна СОКІЛ висловилася про глибокий психологізм поезії Устияновича, його майстерність у творенні складних почуттів та емоційних станів та принагідно згадала про одного з авторів монографії, викладача Львівської національної академії мистецтв, який не зміг бути присутнім на презентації, оскільки зараз захищає Україну у лавах Збройних Сил.
Насамкінець
Микола ЛЕГКИЙ подякував усьому авторському і редакторському колективу монографії
й зазначив, що попереду на співробітників Інституту Івана Франка чекає ще багато роботи над наступними колективними збірниками, присвяченими постатям Тимотея Бордуляка, Ганни Барвінок, Ольги Дучимінської та Михайла Павлика.
Також на заході були присутні наукові редакторки видання – старша наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Івана Франка Марія ЛАПІЙ та наукова співробітниця відділу літературного процесу Інституту Марія КОТИК-ЧУБІНСЬКА, представники редколегії (докторка філологічних наук, професорка Львівського національного університету ім. Івана Франка Ірина РОЗДОЛЬСЬКА) та рецензенти (кандидатка філологічних наук, доцентка Української академії друкарства Оксана ЛЕВИЦЬКА).
Впродовж презентації всі присутні мали змогу наживо побачити портрет Миколи Устияновича авторства художника Любомира Медведя, а також послухати його поезії «Верховино, світку ти наш» та «Гей, браття опришки» у виконанні родинного тріо заслуженого артиста України Володимира Кудовби.
Співорганізатори
події: Львівська Архиєпархія УГКЦ, Департамент освіти і
науки Львівської ОДА, Солонківська
територіальна громада, Відділ освіти, культури,
туризму, молоді та спорту Солонківської ОТГ, Музей садиба Миколи і
Корнила Устияновичів у Вовкові, ВГО «Союз Українок».
Ще про конференцію до 210-ї річниці Миколи
Устияновича, яку 21 вересня 2021 року проводив Інститут Івана Франка спільно з
Музеєм Миколи і Корнила Устияновичів у селі Вовків, ВГО «Союз українок» та Львівським
музеєм історії релігії, читайте тут:
Інформація про видання на нашому сайті:
http://ifnan.gov.ua/edition/2/1034/
Світлини: Олександра Салій, Катерина Шмега, Оксана Левицька.
