Учасники
мали дуже насичену програму: у Довгополі відвідали шкільний музей, який у 1980-х роках
заснувала місцева вчителька історії Марія Пантелюк. Екскурсію провадив нинішній
учитель історії Василь Копильчук разом зі своїми учнями. Завідувач відділу
франкознавства нашого Інституту, доктор філологічних наук Микола ЛЕГКИЙ
розповів про оповідання Івана Франка «Гуцульський король», головним героєм якого
був мандатор Ґердлічка, котрий жорстоко боровся з опришками. Завдяки Іванові
Михайловичу Зеленчуку з Криворівні вдалося оглянути катуш на подвір’ї колишньої мандаторії в Устєріках, де «гуцульський
король» Ґердлічка катував опришків. Сьогодні це звичайний підвал, в якому
гуцули зберігають картоплю.
Також учасники конференції разом з отцем Назарієм,
священником храму Архистратига Михаїла в Довгополі, помолилися на могилах отця
Івана Попеля, в якого мешкав Іван Франко далекого 1898 року, та Марії Пантелюк.
Дорогою до с. Голови, де вчителював Лука Гарматій, науковці
завітали в с. Красноїлля й музей Гуцульського театру
Гната Хоткевича, з експозицією якого детально ознайомив актор театру і його
директор Володимир Сенітович.
У селі Яблуниця на учасників конференції чекав учитель і
краєзнавець Іван Дроняк, який понад 60 років тому власними силами створив
історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина» та зібрав для нього більш як тисячу
цінних експонатів. А ще Іван Васильович у далеких 1970-х заснував самодіяльну кіностудію
і звідтоді зняв понад сто аматорських документальних фільмів про рідний край, деякі
з них здобули поважні нагороди. У музеї відбулася презентація книги-літопису
Івана Васильовича «Гуцульщина» (2019).
У найвищому селі України – Перехресному (1118 м над рівнем
моря) – учасники конференції відвідали місцеву школу (у якій сьогодні навчається
83 учні!) й послухали бесіду її колишнього директора Юрія Шкіряка про
незабутнього педагога Михайла Вахнюка.
Кульмінацією конференції стали три події, що відбулися на
терасі найбільш високогірного лавандового поля – перед неймовірно красивою панорамою
довколишніх гір: розповідь завідувача кафедри української літератури ім. акад.
М. Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка, доктора
педагогічних наук Володимира МИКИТЮКА про збірник сильветок видатних галицьких
педагогів, який готує кафедра; доповідь наукової співробітниці відділу
франкознавства Інституту Івана Франка Олександри САЛІЙ про цьогорічну
робочу поїздку до Токіо, під час якої науковиця прочитала японцям лекції про
Гуцульщину; презентація поетичної книги Василя ЗЕЛЕНЧУКА – сьогодні
військовослужбовця ЗСУ – «Ґруні та й ґражди» (2022).
Також участь у виїзній конференції взяла молодша наукова
співробітниці відділу франкознавства Мирослава ДЕРЕВ’ЯНА.
Ідейним натхненником цієї та шести попередніх мандрованих
конференцій є професор кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка ЛНУ
імені Івана Франка, кандидат філологічних наук Ростислав ЧОПИК.
Світлини Олександри Салій та Христини Волощук.