28 липня в Токійському університеті (University of Tokyo) Олександра прочитала лекцію на тему «Гуцульський фольклор як джерело фантастичного у прозі Івана Франка та інших гуцульських авторів» («Hutsul folklore as a source of the fantastic in the prose works of Ivan Franko and other Hutsul authors»), а також мала доповідь на тему російсько-української війни: «Україна у стані війни: звіт про поточний стан академічної спільноти в країні» (Ukraine at war: Report on the current state of the academic community in the country).
Після лекції та доповіді, які супроводжували наочні презентації, Олександра
Салій відповідала на численні запитання зацікавлених слухачів, серед яких були
студенти не тільки з Японії, а й з Китаю та США. Японські колеги зацікавилися
оригінальною багатою культурою гуцульського етносу, про який, як самі
зізнавалися, досі не чули. Серед викладачів лекцію прийшли послухати професори
університету, які досліджують слов’янські (чеську, польську, словенську) та
європейські літератури (італійську, бельгійську). Студенти просили
порекомендувати кілька цікавих українських авторів, щоб ближче ознайомити з
українською літературою.
У першій лекції Олександра розповіла загалом про
Гуцульщину як один з найколоритніших етнографічних регіонів України, про особливості
гуцульського фольклору, багатий міфологічний (зокрема демонологічний) світ та
його містичну складову; про Івана Франка
як європейського інтелектуала та автора творів на гуцульську тематику, а також
про «гуцульську» творчість Гната Хоткевича, Михайла Коцюбинського, Петра
Шекерика-Доникова та сучасних авторів, які пишуть про Гуцульщину.
Також під час лекції Олександра коротко презентувала свою
монографію «"Сей край невичерпаної красоти": гуцульський текст в
українській художній прозі кінця XIX – початку XX століття» і подарувала
примірник книжки гуманітарному факультету університету (Graduate School of
Humanities and Sociology).
Не менш цікаво для японської науково-педагогічної спільноти
було почути про те, як українським науковцям вдається працювати в умовах війни,
які виклики доводилося і досі доводиться долати; про науковців та війні та
науковців-волонтерів, про те, як українці ставляться до російського питання,
зокрема російської мови, сьогодні, і як уявляємо майбутній розвиток наукового
середовища.
1 серпня Олександра зустрілася зі студентами та викладачами іншого університету Токіо – прочитала лекцію в університеті Хітоцубаші (Hitotsubashi University). Лекція відбулася після показу фільму «Тіні забутих предків» з японськими субтитрами, тому була присвячена цій темі: «Одяг, символи та ритуали Гуцульщини у фільмі Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”» (Clothing, Symbols, and Rituals of the Hutsul Region in Parajanov's film «Shadows of Forgotten Ancestors»).
Доповідачка розповіла передісторію фільму – історію
написання повісті «Тіні забутих предків», про самого Михайла Коцюбинського, про
гуцульські вірування і традиції, втілені у цій повісті, а відтак у фільмі
Параджанова. Також згадала й про те, що прем’єра фільму у 1965 році стала першою в СРСР акцією
протесту проти арештів українських інтелігентів. Окрім Параджанова, творчість
якого доволі відома в Японії, Олександра коротко розповіла про кінооператора
Юрія Іллєнка, композитора Мирослава Скорика, художника Георгія Якутовича і,
звісно, Івана Миколайчука, кожен з яких доклався до феноменального успіху цього
фільму.
Після лекції традиційно була сесія запитань, і слухачі
розпитували про особливості гуцульського світогляду та багатство гуцульської
міфології, про гуцульський діалект, дивувалися багатьом збереженим і подосі
гуцульським звичаям і традиціям. Наприклад, здивування і захоплення викликав феномен літування
пастухів на гірських полонинах, а також поширений наприкінці XIX і на початку XX століття спосіб сплавляти колоди
дерев по гірських річках (дараби). Японці визнали, що їм складно зрозуміти сюжет
фільму Параджанова без додаткового ознайомлення з гуцульською культурою, тому
така супровідна лекція з поясненнями усіх «темних» місць дала змогу глибше
зрозуміти філософську суть кінострічки.
Після лекції Олександри Салій професорка університету Томоко
Такемура (Takemura Tomoko, professor, Hitotsubashi
University, Graduate School of Language
and Sociology) прочитала лекцію про символіку кольору у фільмі «Тіні забутих
предків».
Також у рамках візиту до Японії Олександра Салій відвідала меморіальний «Музей Миру» в місті Хіросіма, в експозиції якого представлено багато артефактів атомного бомбардування міста 6 серпня 1945 року. Головна ідея музею – не лише збереження пам’яті, а заклик до миру та ліквідації атомної зброї у світі.
Світлини Олександри Салій та учасників лекцій.
