8 червня 2023 року виповнилося 140 років із дня народин Ольги-Олександри Дучимінської (у дівоцтві Решетилович) – знаної в Галичині активістки феміністичного руху (товаришки Наталії Кобринської та Ольги Кобилянської), народної вчительки, письменниці, етнографині й публіцистки, яка пережила сталінський терор і вийшовши після 10-річного заслання в поважному віці, продовжувала свою активну діяльність та дожила до 105 років. У цей день Інститут Івана Франка НАН України спільно з Інститутом народознавства НАН України, Департаментом освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації та Всеукраїнською громадською організацією «Союз Українок» вшанували пам’ять нашої видатної землячки проведенням Всеукраїнської наукової конференції «Дух неволі мій не знає».
Науковою координаторкою і модераторкою пленарної частини була докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАНУ Алла ШВЕЦЬ. Секретаріат конференції: кандидатка історичних наук, вчений секретар Інституту народознавства НАНУ Ірина ЗАМОСТЯНИК та кандидатка філологічних наук, в.о.вченого секретаря Інституту Івана Франка НАНУ Катерина ШМЕГА.
На відкритті конференції з вітальним словом до учасників звернулися доктор історичних наук, академік НАН України, директор Інституту народознавства НАНУ Степан ПАВЛЮК, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, директор Інституту Івана Франка НАНУ Євген НАХЛІК, голова ВГО «Союз Українок» Ористлава СИДОРЧУК, а також – від імені директора Департаменту освіти і науки ЛОДА Олега ПАСКИ – спеціаліст Департаменту, Почесна голова ВГО «Союз Українок» Ореслава ХОМИК.
Урочиста частина плавно перетекла у пленарне засідання, на якому зі зворушливими
споминами про свою «бусю» Олю виступив онук Ольги Дучимінської, доктор
філософії, професор, ректор Українського вільного університету (2008–2011) Іван
МИГУЛ. Степан ПАВЛЮК виголосив доповідь «Ольга Дучимінська проявилась як добрий
дух Музею етнографії та художнього промислу (з огляду неопублікованих листів)»,
в якій розкрив риси особистості та авторського стилю Ольги Дучимінської у
світлі її епістолярію. Світлана КИРИЛЮК, кандидатка філологічних наук, доцентка
кафедри української літератури
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у доповіді
«Ольга Кобилянська й Ольга Дучимінська: “проза” життя і “життя” прози» поділилася
фактами про взаємини двох письменниць,
їхню багатолітню дружбу і співжиття, а також розкрила особливості творчості і
взаємні впливи.
Після завершення пленарної частини та невеликої перерви на каву тривала робота у трьох секціях: «“Я люблю людей любити”: Ольга Дучимінська у взаєминах зі сучасниками» (очна, модераторка – Світлана КИРИЛЮК), «“Я любила правду і красу”: творчі світи Ольги Дучимінської» (очна, модератор – доктор філологічних наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАНУ Микола ЛЕГКИЙ), «“Жінка, що мала в душі свій світ”: меморат, епістолярій, рецепція Ольги Дучимінської» (дистанційна, модераторка – Ірина ЗАМОСТЯНИК). Алла ШВЕЦЬ, яка брала участь як доповідачка у першій секції, розкрила тему взаємин Ольги Дучимінської та Наталії Кобринської, Микола ЛЕГКИЙ доповідав про художню христологію письменниці, а наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Катерина ДРОНЬ висвітлила жанрово-стильові особливості, проблематику і поетику твору Дучимінської “Бідна Таня”.
Чільне місце в усіх секціях було відведене спогадовому наративу – зі своїми споминами про Ольгу Дучимінську виступили Андрій КЛІМАШЕВСЬКИЙ – кандидат мистецтвознавства, заступник директора з наукової роботи Інституту народознавства НАНУ, Богдана КРИСА – докторка філологічних наук, професорка кафедри української літератури імені акад. М. Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка, подружжя Василь та Любов БОЙЧУКИ із Чернівців, які представили рідкісні світлини та листи Ольги Дучимінської, її особистий одяг та інші речі, що залишилися з часів проживання письменниці у «паньства Панчуків» (родичів Ольги Кобилянської) у Чернівцях.
Зі споминів сучасників Ольги Дучимінської, а також людей, які знали її в уже зрілому віці, постає портрет світлої, активної, відкритої до спілкування людини, талановитої письменниці – знавця жіночої психології та
борчині за освіту жінок, мудрої вчительки і наставниці, доброї і вірної товаришки, улюбленої “тети” й “бабуні”, цікавої співрозмовниці, здатної до іронії та самоіронії, чуйної до людського горя і кривди людини, яка й сама зазнала чимало поневірянь, але не втратила стійкості духу й любові до життя та людей.Усього в конференції взяло участь понад 20 доповідачів з Івано-Франківська, Чернівців, Коломиї, Києва та Львова.
Підсумком наукового
заходу стала пропозиція опрацювання творчої спадщини Ольги Дучимінської,
видання повного зібрання її творів, а також доступ до її архівних матеріалів та
зошитів, переданих у фонди різних бібліотек та музеїв, можливість їх
оцифрування й удоступнення для науковців та читачів.
Фото – учасників конференції.
