У лекції йшлося про травматичний досвід воєнного катастрофізму, особисте його переживання й осмислення в антимілітарній прозі Наталії Кобринської, Ольги Кобилянської, Катрі Гриневичевої, Ольги Дучимінської та Марійки Підгірянки.
Як зазначила А. Швець, "Історія багатолітньої боротьби України з російсько-імперським злом зрезонувала в широкому антивоєнному дискурсі українського письменства, який охоплює різні проблеми антропологічного виміру війни – життя в окупації і виживання в полоні, звірства й безчинства загарбників, героїчне подвижництво, трагедія людини на фронті. На тлі широко представленого в українській літературі чоловічого голосу про Першу світову війну, жіночий антивоєнний дискурс постає не менш промовисто".
Модерувала подію заступниця декана Гуманітарного факультету УКУ, менеджерка Центру СУА з жіночих студій Ольга Малецька.
Лекцію відвідали наживо і в дистанційному форматі науковці Інституту Івана Франка та інших установ, які долучилися до обговорення й висловили свої міркування-рефлексії щодо цієї болючої, однак важливої й актуальної сьогодні теми.
Зокрема, свої думки про антивоєнні твори Марійки Підгірянки та її долю висловила к. філол. н., старша наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Івана Франка Оксана НАХЛІК. Докладніше про книгу Катрі Гриневичевої "Непоборні" та особливості її прози розпитувала к. філол. н., наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Олександра САЛІЙ. А в.о. вченого секретаря Катерина ШМЕГА поцікавилася планами Алли Швець стосовно можливості видання антології жіночої воєнної прози.