Участь науковців Інституту Івана Франка у XXXIV Науковій сесії НТШ

      Виступити на Пленарному засіданні із  шевченкознавчою доповіддю відомому шевченкознавцеві Євгенові Нахліку запропонував заступник голови НТШ Степан Гелей, адже цьогоріч виповнюється 150 років од заснування у Львові всеукраїнського літературного Товариства, названого 1873 року на честь Тараса Шевченка. У виголошеному дослідженні «Шевченкова візія Московщини» дійсний член НТШ Євген Нахлік на основі поетичних творів Шевченка, його листів, записів у «Щоденнику» та спогадів сучасників ґрунтовно проаналізував різні аспекти Шевченкового бачення Московщини / Росії та російського суспільства, зокрема, Шевченкове розрізнення і протиставлення українського та російського народів, мов, літератур, культур і менталітетів, зображення російського провінційного побуту, російської інтелігенції, відгуки про російських письменників, Шевченкові висловлювання про минуле, сучасне і майбутнє Московського царства / Російської імперії, образи сучасної Шевченкові України як колонії та Росії як метрополії, інвективи проти російських царів, розвінчання російсько-імперської пропаганди, імперської Руської православної церкви і поетові пророцтва. Ці проблеми є особливо актуальними у світлі теперішньої реваншистської спроби новітньої Російської імперії загарбати Україну.

Окреслюючи насвітлення козацько-московських, російсько-українських відносин у віршотворах Тараса Шевченка, Євген Нахлік наголосив на виразній та непохитній позиції поета, яка, закорінена у славетному минулому нашого народу, водночас завжди була звернена у майбутнє і зберігає свою актуальність досі. «“Кобзар” наповнений далекосяжним метафоричним і символічним змістом і залишається священною книгою для українців. Головне, що Шевченко, допускаючи навіть окремі фактичні неточності, завжди послідовно і безпомильно давав історичним подіям засадничо українське трактування, чітку й безкомпромісну українську оцінку. Він вибудовував свій поетичний світ, який ґрунтувався на героїчній козацькій минувшині, незнищенній історичній пам’яті, живій фольклорній стихії, народних традиціях і при цьому апелював до сучасних поколінь і був звернений у майбутнє», – підкреслив доповідач.

     Насамкінець Пленарного засідання твори на слова Тараса Шевченка виконав вокальний ансамбль «Евфонія» факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка (керівник – Василь Чучман).

      Раніше, 17 березня, відбулося засідання Літературознавчої комісії НТШ (Інститут франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка), на якому з науковими доповідями виступили заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Алла Швець і завідувач відділу франкознавства нашого Інституту Микола Легкий.

       Алла Швець у дослідженні «Михайло Павлик та Іван Франко: за лаштунками ювілейної сильветки» розкрила перипетії тривалих взаємин двох соратників і приятелів крізь призму головних сфер їхньої спільної діяльности – громадсько-політичної, партійної, видавничої, фольклористичної, публіцистичної, творчої рецепції тощо. У кожній з них виразно оприсутнена постать М. Павлика, фігуруючи чи то на тлі консенсусів та успішної співпраці з Франком, чи то вступаючи з ним у різні протиріччя й гострі ідеологічні протистояння. Удаючись до певної хронологічної інверсії, Алла Швець детально проаналізувала Франкову контроверсійну статтю «Михайло Павлик. Замість ювілейної сильветки» (1905), яка, на думку дослідниці, стала своєрідним емоційно-біографічним конгломератом їхніх складних взаємин, що їх через тридцять років співпраці Франко доволі гостро зревізував у статті, начебто з метою кинути правдиве світло на деякі факти Павликової біографії. Зокрема, розкритикував погляди Павлика на жіноче питання, його несумлінне редагування «Громадського Голосу», звинуватив у нераціональних витратах, пов’язаних із діяльністю Русько-української радикальної партії та видаванням її часописів «Народ» і «Хлібороб», бездумній виборчій авантюрі у Бродах, бездіяльності в Товаристві ім. Шевченка, назвав його публіцистом-компілятором без власних оригінальних думок. Насправді ця «сильветка» стала апогеєм конфлікту між двома соратниками, який переріс від латентного до публічного протистояння, оскільки Франків допис збурив відкриту полеміку з ним Павлика на сторінках галицької преси.

Доповідь Алли Швець присвячено цьогорічному 170-літньому ювілеєві М. Павлика, який відзначається на державному рівні, а також його ролі в діяльності Наукового товариства ім. Шевченка як дійсного члена, секретаря Філологічної секції і бібліотекаря.

Микола Легкий у доповіді «Іван Франко та Юліан Романчук: епізоди з творчих взаємин» показав, що стосунки між двома громадсько-культурними діячами мали тривалу історію і реалізовувалися здебільшого в соціально-політичній та культурній сферах. Франкове ставлення до Романчука було неоднозначним: з одного боку, він високо цінував його депутатську діяльність як захисника особистих, національних та релігійних прав і свобод українців Галичини; з іншого – жорстко критикував Романчука – чільного діяча «нової ери» за угодовську політику з австрійським урядом та польською правлячою верхівкою. Будучи політичними опонентами (Романчук – народовець, Франко – радикал), вони водночас намагалися знайти шляхи особистого й партійного порозуміння після краху «нової ери». Високо підносячи діяльність Романчука як видавця (газети «Батьківщина», серії «Руська письменність», творів Шевченка), Франко водночас вказував на вади й недоліки цих видань. По-різному розуміючи патріотизм, Франко й Романчук вступали в запальну полеміку («Дещо про себе самого» – «Смутна поява» – «Сідоглавому» та афоризми в альбом «Ділу»), однак сходилися у спільних творчих проєктах (видання матеріалів про вибори 1897 року).

У рамцях XXXIV Наукової сесії НТШ 23 березня в актовій залі Інституту народознавства Національної академії наук України відбулося засідання Секції етнографії та фольклористики НТШ, на якому з науковою доповіддю “Етнологічний вектор науково-організаційної і видавничої діяльності, народознавчих пошукувань Івана Франка в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка” виступив науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Андрій Дмитрович Франко. Доповідь була виголошена в online-режимі у дистанційному форматі ZOOM-сесії. А. Франко також брав активну участь в обговоренні секційних доповідей і повідомлень колег, учасників академічного форуму та в підсумковому Пленарному засіданні наукової конференції.

     Також див.:

      Пресцентр. В Університеті відбулося Пленарне засідання XXXIV Наукової сесії Наукового товариства імені Шевченка // Львівський університет. URL: https://lnu.edu.ua/v-universyteti-vidbulosia-plenarne-zasidannia-xxxiv-naukovoi-sesii-naukovoho-tovarystva-imeni-shevchenka/. Розміщено: 25.03.2023.

     Фотозвіт. Пленарне засідання XXXIV Наукової сесії Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) / За матеріалами Пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка // Наукове товариство ім. Шевченка : Онлайн-журнал Товариства. URL: https://ntsh.org/node/1108. Розміщено: 2023-03-28.

     У Львові відбулося пленарне засідання XXXIV Наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка / За інформацією Відділення математики НАН України // Національна академія наук України. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9947. Розміщено: 30.03.2023.

     Засідання Секції етнографії та фольклористики Наукового товариства імені Шевченка / За інформацією Інституту народознавства НАН України // Національна академія наук України. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9940. Розміщено: 27.03.2023.

Світлини Олега Вівчарика