25
березня в Дзеркальній залі Львівського національного
університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання сесії, яке
проходило у змішаному форматі з трансляцією на платформі Zoom. Головував на
засіданні голова НТШ в Україні, академік НАН України Роман Кушнір.
На
першому Пленарному засіданні з доповідями виступили:
1.
Євген НАХЛІК. Шевченкова візія Московщини.
2.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ. Правове регулювання процесів гуманітарної деколонізації:
український і зарубіжний досвід.
3.
Зіновій НАЗАРЧУК. СНАК-ефект та його застосування у технічній діагностиці.
4.
Андрій ЗІМЕНКОВСЬКИЙ. Лікова психологія та поведінка.
Виступити на Пленарному засіданні із шевченкознавчою доповіддю відомому шевченкознавцеві Євгенові Нахліку запропонував заступник голови НТШ Степан Гелей, адже цьогоріч виповнюється 150 років од заснування у Львові всеукраїнського літературного Товариства, названого 1873 року на честь Тараса Шевченка. У виголошеному дослідженні «Шевченкова візія Московщини» дійсний член НТШ Євген Нахлік на основі поетичних творів Шевченка, його листів, записів у «Щоденнику» та спогадів сучасників ґрунтовно проаналізував різні аспекти Шевченкового бачення Московщини / Росії та російського суспільства, зокрема, Шевченкове розрізнення і протиставлення українського та російського народів, мов, літератур, культур і менталітетів, зображення російського провінційного побуту, російської інтелігенції, відгуки про російських письменників, Шевченкові висловлювання про минуле, сучасне і майбутнє Московського царства / Російської імперії, образи сучасної Шевченкові України як колонії та Росії як метрополії, інвективи проти російських царів, розвінчання російсько-імперської пропаганди, імперської Руської православної церкви і поетові пророцтва. Ці проблеми є особливо актуальними у світлі теперішньої реваншистської спроби новітньої Російської імперії загарбати Україну.
Окреслюючи насвітлення козацько-московських, російсько-українських відносин у віршотворах Тараса Шевченка, Євген Нахлік наголосив на виразній та непохитній позиції поета, яка, закорінена у славетному минулому нашого народу, водночас завжди була звернена у майбутнє і зберігає свою актуальність досі. «“Кобзар” наповнений далекосяжним метафоричним і символічним змістом і залишається священною книгою для українців. Головне, що Шевченко, допускаючи навіть окремі фактичні неточності, завжди послідовно і безпомильно давав історичним подіям засадничо українське трактування, чітку й безкомпромісну українську оцінку. Він вибудовував свій поетичний світ, який ґрунтувався на героїчній козацькій минувшині, незнищенній історичній пам’яті, живій фольклорній стихії, народних традиціях і при цьому апелював до сучасних поколінь і був звернений у майбутнє», – підкреслив доповідач.
Насамкінець Пленарного засідання твори на слова Тараса Шевченка виконав вокальний ансамбль «Евфонія» факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка (керівник – Василь Чучман).
Раніше, 17 березня, відбулося засідання Літературознавчої комісії НТШ (Інститут франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка), на якому з науковими доповідями виступили заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Алла Швець і завідувач відділу франкознавства нашого Інституту Микола Легкий.
Алла
Швець у дослідженні «Михайло
Павлик та Іван Франко: за лаштунками ювілейної сильветки» розкрила перипетії
тривалих взаємин двох соратників і приятелів крізь призму головних сфер їхньої
спільної діяльности – громадсько-політичної, партійної, видавничої,
фольклористичної, публіцистичної, творчої рецепції тощо. У кожній з них виразно
оприсутнена постать М. Павлика, фігуруючи чи то на тлі консенсусів та
успішної співпраці з Франком, чи то вступаючи з ним у різні протиріччя й гострі
ідеологічні протистояння. Удаючись до певної хронологічної інверсії, Алла Швець
детально проаналізувала Франкову контроверсійну статтю «Михайло Павлик. Замість
ювілейної сильветки» (1905), яка, на думку дослідниці, стала своєрідним
емоційно-біографічним конгломератом їхніх складних взаємин, що їх через тридцять
років співпраці Франко доволі гостро зревізував у статті, начебто з метою кинути
правдиве світло на деякі факти Павликової біографії. Зокрема, розкритикував
погляди Павлика на жіноче питання, його несумлінне редагування «Громадського Голосу»,
звинуватив у нераціональних витратах, пов’язаних із діяльністю
Русько-української радикальної партії та видаванням її часописів «Народ» і
«Хлібороб», бездумній виборчій авантюрі у Бродах, бездіяльності в Товаристві
ім. Шевченка, назвав його публіцистом-компілятором без власних оригінальних
думок. Насправді ця «сильветка» стала апогеєм конфлікту між двома соратниками,
який переріс від латентного до публічного протистояння, оскільки Франків допис
збурив відкриту полеміку з ним Павлика на сторінках галицької преси.
Доповідь
Алли Швець присвячено цьогорічному 170-літньому ювілеєві М. Павлика, який
відзначається на державному рівні, а також його ролі в діяльності Наукового
товариства ім. Шевченка як дійсного члена, секретаря Філологічної секції і
бібліотекаря.
Микола Легкий у доповіді «Іван Франко та Юліан Романчук: епізоди з творчих взаємин» показав, що стосунки між двома громадсько-культурними діячами мали тривалу історію і реалізовувалися здебільшого в соціально-політичній та культурній сферах. Франкове ставлення до Романчука було неоднозначним: з одного боку, він високо цінував його депутатську діяльність як захисника особистих, національних та релігійних прав і свобод українців Галичини; з іншого – жорстко критикував Романчука – чільного діяча «нової ери» за угодовську політику з австрійським урядом та польською правлячою верхівкою. Будучи політичними опонентами (Романчук – народовець, Франко – радикал), вони водночас намагалися знайти шляхи особистого й партійного порозуміння після краху «нової ери». Високо підносячи діяльність Романчука як видавця (газети «Батьківщина», серії «Руська письменність», творів Шевченка), Франко водночас вказував на вади й недоліки цих видань. По-різному розуміючи патріотизм, Франко й Романчук вступали в запальну полеміку («Дещо про себе самого» – «Смутна поява» – «Сідоглавому» та афоризми в альбом «Ділу»), однак сходилися у спільних творчих проєктах (видання матеріалів про вибори 1897 року).
У рамцях XXXIV Наукової сесії НТШ 23 березня в актовій залі Інституту народознавства Національної академії наук України відбулося засідання Секції етнографії та фольклористики НТШ, на якому з науковою доповіддю “Етнологічний вектор науково-організаційної і видавничої діяльності, народознавчих пошукувань Івана Франка в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка” виступив науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Андрій Дмитрович Франко. Доповідь була виголошена в online-режимі у дистанційному форматі ZOOM-сесії. А. Франко також брав активну участь в обговоренні секційних доповідей і повідомлень колег, учасників академічного форуму та в підсумковому Пленарному засіданні наукової конференції.
Також див.:
Пресцентр. В Університеті відбулося Пленарне засідання XXXIV
Наукової сесії Наукового товариства імені Шевченка // Львівський університет. URL: https://lnu.edu.ua/v-universyteti-vidbulosia-plenarne-zasidannia-xxxiv-naukovoi-sesii-naukovoho-tovarystva-imeni-shevchenka/. Розміщено: 25.03.2023.
Фотозвіт.
Пленарне засідання XXXIV Наукової сесії Наукового
товариства імені Шевченка (НТШ) / За матеріалами Пресцентру ЛНУ ім. Івана
Франка // Наукове товариство ім. Шевченка : Онлайн-журнал Товариства.
URL: https://ntsh.org/node/1108. Розміщено: 2023-03-28.
У
Львові відбулося пленарне засідання XXXIV Наукової сесії Наукового товариства
ім. Шевченка / За інформацією Відділення математики НАН України // Національна
академія наук України. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9947. Розміщено: 30.03.2023.
Засідання Секції етнографії та фольклористики
Наукового товариства імені Шевченка / За
інформацією Інституту народознавства НАН України // Національна академія наук України. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9940. Розміщено: 27.03.2023.
Світлини
Олега Вівчарика