Те, що на поверхні? Маскулінність у житті та в літературі (у контексті прози Івана Франка)

       Наукову бесіду в межах 30-го семінару відділу української літератури Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича провадив науковий співробітник, к. філол. н. Данило Ільницький.

       Катерина Шмега передусім означила суть поняття «маскулінність» та окреслила стрижневі концептуальні проблеми, пов’язані з дискурсом маскулінності у літературі загалом та прозовій  творчості Івана Франка зокрема. Було обговорено маскулінну та фемінну наративні стратегії, їхню специфіку й мету застосування. Серед поставлених модератором запитань, на які доповідачка шукала відповіді, − співвідношення краси і сили як маркерів маскулінності та переважання одного над іншим; проблема маскулінного ідеалу лицаря і його антипода та репрезентація цих двох типів у Франковій прозі; співіснування маскулінного і фемінного первнів  в особі Франка-письменника і їхня реалізація у чоловічих персонажах його творів.

       Прелегентка дійшла висновку, що провідною маскулінною рисою для Івана Франка була раціональність, натомість такі фемінні риси, як експресивність та сенситивність мали для нього негативну конотацію, тому у своїх творах він, часто вдаючись до близнюкового міфу, наділяв цими протилежними рисами персонажів-антагоністів (у творах «Лель і Полель», «Хома з серцем і Хома без серця», «Петрії і Довбущуки» та ін.).

       Відеозапис розмови див.:

https://www.facebook.com/dimfranka/videos/305890529927875/