Урочисте відкриття XII
літературно-мистецької академії «Країна Франкіана» відбулося у Народному домі
Дрогобича 27 травня 2025 р.
На відкритті Євген НАХЛІК передав до Науково-дослідної лабораторії франкознавства
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (керівник
лабораторії – кандидат філологічних наук, доцент, заслужений працівник освіти
України Олег Баган) другий том «Франківської енциклопедії», виданий торік у
львівському видавництві «Світ».
Також на відкритті Євген
НАХЛІК виголосив доповідь «“Гомін волі” Франкової поезії».
На матеріалах політично-філософської
та публіцистичної поезії Івана Франка доповідач висвітлив еволюцію поглядів письменника-мислителя
на проблеми української національної єдности, здобуття української
державности і шляхів та засобів визвольної боротьби. У ранній поезії Франка
майбутнє соціальне та національне визволення України пов’язане із
загальнолюдською та соціалістичною перспективою, месіанська роль у визволенні
народів з-під ярма російського царизму належить українському народові («Пісня
будущини»). У зрілого Франка месіанські акценти змінюються із загальнолюдських
на національні. Прикметною є періодична поява у Франковій поезії 1875–1905 рр.
образу національної (рідної / нашої / власної / своєї) хати (рідше
– дому, поля, лану).
Як політичний мислитель, теоретик суспільного розвитку Франко був
відкритий до сприйняття різних шляхів поступу – мирних (культурних) і
насильницьких, не обмежувався на одних і не відкидав інших. Залежно від
обставин, готовий був визнати доцільність і правомірність збройної визвольної боротьби,
як це видно з вірші «Беркут»,
вважав доконечною та справедливою війну для захисту своєї країни та Вітчизни
від чужоземного загарбника, як це доводив у вірші «Супокій».
Назагал у 1897–1906 рр.
Франка охопив новий порив до творення національно акцентованої поезії. На початку
ХХ ст. у його поезії увиразнюється неоромантичний будительський струмінь. Для державотворчого
поетичного дискурсу Франка характерним є визвольний профетизм. У державотворчій
патетиці Франко апелює до князівської державности, вдається до поетичної
алегоризації, оригінально опрацьовує біблійні (старозавітні) сюжети, образи й
мотиви,
актуалізуючи їх і проєктуючи на сучасну йому Україну (поема «Мойсей»); виважує
пріоритети між гуманізмом і войовничим
націоналізмом, замислюється над доцільністю численних народних жертв у кривавій
визвольній борні (поема «Похорон»). У
розмислах над проблемою сили в історії поет дійшов висновку, що національна
воля вимірюється мірою боротьби за її здобуття і мірою її захисту (вірш «Якби…»).
Грядуще здобуття волі України, жаданий визвольний героїзм українців суґестіює
поезія «Конкістадори». Невипадково афористичний вислів із цього неоромантичного
вірша: «До відважних світ належить» – став одним із гасел української Революції
Гідности.
Висловлені чіткою, зрозумілою віршовою мовою, часто навіть афористичною, національно-патріотичні гасла, максими та пророчі візії Франка із соборницькими і державницькими акцентами не лише будили національні почуття, а й сприяли формуванню в українців тривкої свідомости всеукраїнської національної єдности й неодмінної потреби власної державности. Такі поетичні твори тріумфально здобули нове життя і визнання за незалежної України і набули гострої актуальности в сучасних умовах дальшої боротьби українського народу за свободу, демократію і європейську перспективу, коли Україна стала форпостом європейських країн проти нової російсько-імперської воєнної експансії.
Того ж дня в рамцях академії «Країна Франкіана» на факультеті української та іноземної філології в нещодавно відкритій Франківській авдиторії відбулася презентація другого тому «Франківської енциклопедії». Приємно, що в засклених книжкових шафах авдиторії видніється чимало франкознавчих видань Інституту Івана Франка
На презентації виступили Євген НАХЛІК і завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка, доктор філологічних наук, новообраний член-кореспондент НАН України Микола ЛЕГКИЙ, які розповіли про формат і специфіку створюваної безпрецедентної «Франківської енциклопедії», відповіли на запитання слухачів, дали інтерв’ю. Своїми враженнями від енциклопедії поділився один з її авторів Олег БАГАН.
За можливість взяти участь у цьогорічнійакадемії «Країна Франкіана» науковці Інституту Івана Франка НАН України висловили щиру вдячність деканові факультету української та іноземної філології, докторові філологічних наук, професорові Петрові МАЦЬКІВУ та керівникові Науково-дослідної лабораторії франкознавства Олегові БАГАНУ.
Також див.:
Програму XII
літературно-мистецької академії «Країна Франкіана» див.: