Відбулася презентація монографії Ярослава Лопушанського про «Віденську Франкіану»

Подія відбулася в межах спільного міжінституційного циклу презентацій «Книжкова Франкіана» у співпраці Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України та Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка). Модератор заходу, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, доцент Львівського університету Богдан ТИХОЛОЗ, привітав усіх присутніх і зазначив, що сьогоднішня презентація є зустріччю щонайменше трьох установ – Львівського університету, Дрогобицького університету і Віденського університету, які об’єднує всім добре відома постать – постать Івана Франка.

Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського університету, професор Володимир КАЧМАР  у своєму вітальному слові наголосив: «Львівський університет є найбільш цікавим і найбільш важливим завдяки людям, які тут навчалися. Багато з них творили нашу історію і впливали на державні процеси. Однією з таких постатей є Іван Франко, про якого ми сьогодні говоримо». Володимир Михайлович привітав гостей та учасників презентації від імені Ректора Університету і висловив подяку Збройним Силам України за те, що маємо сьогодні можливість проводити такі події.
Перш ніж надати слово авторові презентованого видання, Богдан ТИХОЛОЗ зауважив, що Ярослав ЛОПУШАНСЬКИЙ – «будівничий мостів маж українською та австрійською культурною і науковою спільнотами, а його книжка – це підсумок багаторічних студій, ґрунтованих на джерельних матеріалах».

Ярослав ЛОПУШАНСЬКИЙ почав свій виступ із невеликої передісторії появи книжки на світло денне, а саме зазначив, що віддавна мав доступ до архівних матеріалів особової справи Івана Франка, яка зберігається у Віденському університеті, однак поштовхом до їх системного опрацювання та написання книжки стало передання копії навчальної та дисертаційної справи Франка на зберігання у Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі». Це унікальні документи на 21-му аркуші, серед яких власноруч написана Франком заява на здобуття наукового ступеня, його автобіографія на шести аркушах, протокол про екзамен та інші важливі документи. Ярослав ЛОПУШАНСЬКИЙ наголосив, що інформація із цих документів віддавна з’являлася в різних публікаціях, однак дуже часто у неточному або перекрученому вигляді, тому його завданням як германіста був насамперед точний і вивірений переклад німецькомовних документів. Саме тому у своїй книзі він вмістив розшифровані і подані в оригінальній транслітерації документи із Франкової справи, їх переклад українською мовою, а якщо, наголосив автор, вимогливий читач і цим не буде задоволений, то в додатках «зможе переглянути з лупою оригінальні відбитки». Дослідження Ярослава ЛОПУШАНСЬКОГО базується на матеріалах кількох архівів: архіву Віденського університету, Австрійського державного архіву та відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Автор книжки розповів трохи про її структуру, зазначивши, що, крім основного тексту, який він не ділив на окремі розділи, вона містить 279 приміток, наповнених важливою фактографічною інформацією, передмову, яку написав надзвичайний та повноважний посол України у Хорватії Василь КИРИЛИЧ, та післямову авторства Богдана ТИХОЛОЗА. Також Ярослав ЛОПУШАНСЬКИЙ поділився перипетіями Франкового докторату й розкрив залаштунки підготовки до нього, зокрема сімейні обставини: спонуку дружини здобути докторський ступінь задля отримання можливості викладати. Для Франка ж, як наголосив автор, визначальним стало те, що «Докторат дає права політичні – вибираємість до парламенту».

Гості презентації змогли почути захопливу історію перебування Франка у Відні, знайомства із тамтешніми світилами науки, серед яких найбільш визначним був відомий славіст Ватрослав Яґич, котрий дуже високо оцінив його роботу про ранньохристиянський роман «Варлаам і Йоасаф». Виступ супроводжували цікаві цитати із Франкового листування із дружиною, зокрема щодо результатів складених іспитів та витрачених на проживання коштів.

Висвітлив автор книги і той момент, що Франко повернувся до Львова після успішного отримання докторського ступеня, не дочекавшись вручення диплома, адже сподівався, що його надішлють поштою. Однак доля його диплома залишається невідомою, нам сьогодні доступна лише його копія. За припущенням Ярослава ЛОПУШАНСЬКОГО, він міг випадково потрапити до Василя Щурата, який також навчався у Віденському університеті. Завершив свій виступ автор презентованої монографії словами самого Франка: «Моя задача сповнена».

Модератор презентації подякував за цікаву розповідь і запросив до слова рецензента видання, директора Інституту Іван Франка НАН України, академіка НАН України Євгена НАХЛІКА, який дуже високо оцінив книгу Ярослава ЛОПУШАНСЬКОГО: «Це добротне дослідницьке видання, навіть біографічна студія про те, як Франко здобував докторат. Хоч це і джерелознавчий матеріал, але книжка написана дохідливим і прочутим стилем, тому дуже легко читається». Також Євген Казимирович звернув увагу на добру післямову Богдана ТИХОЛОЗА.

До слова були запрошені завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського університету, професор Михайло ГНАТЮК і завідувачка кафедри міжкультурної комунікації та перекладу, голова асоціації германістів Алла ПАСЛАВСЬКА. Алла Йосипівна наголосила: «Хотілося б, щоб ця книжка вийшла також у Відні німецькою мовою».
Свої запитання до доповідача поставили директорка Інституту франкознавства Наталя ТИХОЛОЗ і заступник директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігор МЕДВІДЬ.